„Мудак бл*дь!” моментально проскользнуло в голове сталкера ответка на «собачьи морды».
Сержант провел их и сев на хамви они отправились к назначенному восточному выходу. „Что ж, хотя бы с удобством”.
Восточный пост выглядил, как обычное КПП, из фильмов про американских морпехов или армию в целом. „Сука один хер выглядит солиднее!” подметил с некой скорбью сталкер.
- Давай потом, не при них. - тихо попросил его Китаец. Конечно, опять его вечная "паранойя" брала верх и мысль о том, что один из этих понимал их и мог потом доложить своим начальникам его не прельщал. - В городе всё обговорим.
***
После того, как их сопроводили за КПП, амеры вернулись на свою базу, они же стояли на так званой "большой земле". Даже воздух здесь ощущался другим, словно это была совершена другая реальность. Так и хотелось на всё горло закричать: «Я жив, и я сделал это!» Но это были лишь жалкие инстинкты млекопитающего, который живёт в каждом из нас, да и Китаец отчётливо знал, что он ещё абсолютно ни черта не сделал, да и разбрасываться такими громкими речами, было слишком рано.
Они ушли подальше от КПП, и направились в сторону того места, где им надо было забрать посылку для учёного. Идя по пустынным ночным улицам, Свинец несколько раз оборачивался будто в назначай и убедившись в отсутствии хвоста, ну или вернее его непосредственной близости достал сигарету и закурил, предварительно остановившись. Он упёрся в стену и скатился на землю.
- Українську знаєш? - спросил он у фримэна.
- ...
- Чумба, я розумію в яку пізду нас втягую. Сині. - холодно ответил сталкер. - Ти сам чув і можливо навіть бачив, вони працюють на чорних. Пам'ятаєш зальотних? Ми коли з ними ходили по півдню, потрапили в засідку синіх, вони їм запропонували взаємодопомогу, але зальотні повинні були допомогти їм відбити полігон від монохромних. Думаю пам'ятаєш той виброс, коли писали про бої. І я впевнений у тому, що сині в решті решт захопили бісів полігон. В них там польова база, звідти ті виродки відправляють своїх людей на Юпітер, а далі в Прип'ять. Я скажу тобі більше, коли ми тільки прийшли вперше на вашу базу, на шляху ми зустріли группу найманців, ті в компанії якогось одиника - хотя по росту и разницы в объёме с мерками, так и хотелось сказать «одиначки». - йшли на схід. Я лишень потім дізнався, коли вивчав карту поблизу складів, що там якийсь міст є. І що їм не довподоби вести своїх бійців у вас під носом, ось вони і захопили другу переправу. Вибити їх напевно вже буде майже неможливо, принайні малій групі, а навіть якщо і підуть зелені, чи красні, то втрати будуть шалені. А амерів по-перше мені зовсім не шкода, по друге на відмінно від нас сталкерів, в них є гелікоптери, авіація, артелерія і людські ресурси які вони хоч і бережуть, але набагато легше зможуть поповнити. Полігон, по суті своїй дійсно є схожим з повноцінною базою, в самій зоні, так ще і на важливому участку місцевості. Забери вони його у синіх, вони би могли організувати базу в самій зоні, а з їх можливостями, спокійно постачати припаси по небу. Сині понесуть великі втрати, а ті кому пощасливиться втекти, будуть дезорієнтовані.
***
Они шли остаток пути молча, чтобы лишний раз не начинать их бессмысленный спор, слишком уж у них рознились методы и взгляды на такие вещи.